Джон Гевін Малкович з'явився на світ 9 грудня 1953 року. Місцем його народження став невелике містечко Бентон в американському штаті Іллінойс. Його мати володіла місцевою газетою, завдяки чому вся сім'я була в курсі останніх світових новин. Батько Джона боровся за збереження навколишнього середовища і в підсумку став одні з засновників екологічного журналу.

У 1978 році Малкович став актором театру Steppenwolf в Чикаго. За шість років роботи в театрі Джон зіграв більше п'ятдесяти ролей, паралельно встигаючи працювати поза театром. У 1984 році йому пощастило взяти участь в бродвейській виставі «Смерть комівояжера», де його партнером був Дастін Хоффман.

У тому ж 1984 році Джон Малкович вперше спробував свої сили в кіно. Його дебютом стала стрічка «Місце в серці», режисером якої був Роберт Бентон. Роль сліпого квартиранта справила сильне враження на кінокритиків, за неї Малкович був номінований на «Оскар». Незабаром пішли роботи в «Скляному звіринці» і «Імперії сонця», після зйомок в останній до Малковича почали придивлятися видні продюсери.

Глядацьке визнання прийшло до Джона в 1988 році після зйомок у фільмі «Небезпечні зв'язки» Стівена Фрірса, де він зіграв віконта де Вальмона. Через два роки Бернардо Бертолуччі запросив його у свій новий фільм «Під покровом небес», де Малкович зіграв наситився життям багатого американця, причому зіграв так блискуче, що отримав другу номінацію на «Оскар».

Пропозиції слідували одна за одною, Джон завжди на них погоджувався, не боячись експериментувати і завжди грав блискуче. До початку 1990-х з Малковичем хотіли працювати багато режисерів і зірки Голлівуду. У 1993 році він знявся в трилері «На лінії вогню», де його партнерами були Клінт Іствуд, Ділан Макдермотт і Гері Коул.

Безумовно, талановита особистість Малковича привертала до себе увагу глядачів і продюсерів. У 1999 році з'явився проект «Бути Джоном Малковичем», знятий режисером Спайком Джонсом. Багато режисерів вважають, що це перший проект, де настільки жорстко вирішувалася проблема самовизначення людини у світі.

У 2002 році Малкович взяв участь у картині «Танцююча нагорі» в якості актора, продюсера і режисера. У тому ж році вийшли в світ стрічки «Наполеон», «Адаптація», «Гра Ріплі», де його партнерами були Кріс Купер, Меріл Стріп та інші популярні актори.

Малкович щорічно знімається в трьох-чотирьох стрічках. Серед його останніх робіт критики виділяють «Беовульф», «Після прочитання спалити», «Хроніки мутантів» і третю частину «Трансформерів».

Малкович був двічі одружений, але невдало. Від минулих шлюбів він виховує дочку Амандин і сина Лорві. У 1999 році його третьою дружиною стала Софія Коппола, спадкоємиця знаменитого Френсіса Форд Копполи. Весілля була зіграна наспіх, а після неї молодята роз'їхалися по знімальним майданчикам.

% Кутепова росла в сім'ї інженера-астрофізика. Вона була жвавою і хуліганський дівчинкою, і це незважаючи на те, що у неї не було рідних братів, лише дві сестри. За словами актриси, на її характер дуже сильно вплинув владний і строгий батько. Старша сестра - Злата - відіграла велику роль в кар'єрі Поліни, адже саме вона захопила театром сестер-близнюків, змушуючи їх виступати в організованому нею домашньому театрі.%

Отримавши атестат про середню освіту, Кутепова вирішила поступити в ГІТІС на режисерський факультет. Вступні іспити Поліна здала добре, тому й була зарахована на курс відомого педагога і художнього керівника московського театру - Петра Фоменко.

Її акторська кар'єра почалася ще зі шкільної лави. У десятирічному віці Поліна зіграла дочку головних героїв фільму «Василь і Василиса». У цьому ж році режисер Георгій Юнгвальд-Хилькевич запропонував Кутеповою зіграти тезку в комедії «Куди він дінеться».

Після закінчення інституту керівник курсу запропонував дівчині увійти до складу трупи театру «Майстерня Петра Фоменка». Глядачі могли побачити її на сцені в ролі Віоли в п'єсі Шекспіра «Дванадцята ніч», в ролі Верочки в комедії Тургенєва «Місяць у селі» і в інших виставах. За роль Верочки актриса була удостоєна премії «Кумир».

На другому курсі інституту Поліна закохалася у свого педагога Євгена Каменьковіча. Саме він згодом і став її чоловіком. У 1997 році у щасливої ​​сім'ї народилася донька Надія.

Поліна Кутепова досі знімається в кіно, телеглядачі можуть побачити її у фільмі «Батько», в якому вона грає головну роль. Крім цього актриса зіграла в таких фільмах, як «Обставини», «Пелагія і білий бульдог», «Каденции» та інших. У 2012 році на телеекрани вийшов серіал Михайла Кречинского «Військовий шпиталь», в якому задіяна Кутепова.

% Після отримання атестата про середню освіту Райкіна вирішила вступити в Щукінське училище. Керівником її курсу був відомий актор і діяч мистецтв Павло Улюбленців. Саме він розгледів у навіженої студентці акторські здібності і дані.%

Під час навчання в училищі Поліна познайомилася з відомим російським режисером Павлом Снісаренко. У цей час чоловік шукав акторів для зйомок нової мелодрами «Самара-містечко». Він запропонував дівчині невелику епізодичну роль. Саме ця картина стала дебютом у кар'єрі Райкін.

Після отримання диплома, починаюча актриса почала грати на сцені театру імені Станіславського. Глядачі могли побачити її в спектаклі «Чоловік і жінка» в ролі Білосніжки, в «Царівна-жаба» в ролі Марфи і в багатьох інших.

У 2010 році Райкін запропонували роль, яка принесла їй популярність і любов глядачів. Вона зіграла головну героїню у фільмі «Все заради тебе». Після цієї картини режисери активно почали пропонувати його роботу.

З 2011 року глядачі можуть побачити Поліну Райкіна на сцені театру «Сатирикон». Вона грає роль Смеральдіни у виставі «Синє чудовисько», поставленому за п'єсою Карло Гоцці. Крім цього, дівчина виступає на сцені московського театру «Театр.doc».

Зараз актриса активно займається своєю кар'єрою, вона знімається відразу в декількох кінокартинах, які скоро вийдуть у прокат. У вільний час вона відпочиває з друзями в нічних клубах мегаполісу. Про заміжжя поки не замислюється, аргументуючи це тим, що ще не прийшов її час.

Поліна Райкіна шокує оточуючих своєю зовнішністю, наприклад, її можна побачити в кедах, обрамлених рожевими бантами. Зовні дівчина виглядає старшою за свої роки, при цьому вона розумна не за віком і звикла самостійно вирішувати свої проблеми.